Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мучениця

Му́чениця, -ці, ж. Мученица. Святая Варваре, мученице великая, допоможи мені. Чуб. І. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЧЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЧЕНИЦЯ"
Бабруна, -ни, бабрунька, -ки, ж. = бабриська. ЕЗ. V. 18, 171. Вх. Пч. II. 26. Ум. бабруночка. ЕЗ. V. 171.
Гарювати, -рю́ю, -єш, гл. Шалить. Лохв. у. Мил. 61.
Зану́дити, -джу́, -диш, гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Мет. 290. Се ти себе, занудиш, дитино моя. Г. Барв. 197. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця. Шевч. 68.
Зва́да, -ди, ж. Ссора, распря, раздоръ. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. Ум. звадка. Нема тії хатки, де б не було звадки. Ном. № 3320.
Зябля, -лі, ж. = зяб.
Нагріма́ти II, -ма́ю, -єш, гл. Гремѣть слегка. Грім нагріма — дощ буде. Екатерин. г.
Оплаканий, -а, -е. 1) Оплаканный. 2) Несчастный, достойный жалости. Устино, серденько! Оплакана годинонька твоя. М. В. (О. 1862. III. 42). Весілля одгуляли оплакане. Г. Барв. 377.
Похвилювати, -люю, -єш, гл. Поволновать.
Промугикати, -каю, -єш, гл. Пропѣть подъ носъ, промурлыкать.
Самодержавний, -а, -е. Самодержавный. К. Кр. 14. Прикриває своє самодержавне чоло чернечим клобуком. Морд. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЧЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.