Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурзатий

Мурза́тий, -а, -е. Съ испачканнымъ лицомъ, грязный, испачканный. Поганії, мурзатії з гулиці побігли. Грин. III. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРЗАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРЗАТИЙ"
Бир! бирр! меж. Крикъ, которымъ гонять овецъ. Kolb. І. 65. Шух. І. 210.
Волочіння, -ня, с. 1) Боронованіе послѣ посѣва. 2) Хожденіе крестьянскихъ мальчиковъ на праздникъ Паски съ поздравленіемъ и пѣніемъ соотвѣтственныхъ пѣсенъ.
Зателіпа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Заболтаться, закачаться. 2) = заталапатися. Зателіпалась як свиня. Зміев. у.
Зжовті́ти, -тію, -єш, гл. Пожелтѣть. Хоч як мак червонів, а я швидко зжовтів. Мог. 175.
Конов'Язь, -зі, ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней... у конов'язей. ЗОЮР. І. 254.
Огничок, -чка, м. Ум. отъ огонь.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Склярка, -ки, ж. Жена стекольщика.
Сусідчин, -на, -не. Сосѣдкинъ. У сусідчиному садочку щось шепоче. МВ. І. 124.
Уряд, -ду, м. 1) Должность. Вмер паволоцький полковник, що послі Шрама уряд держав. К. ЧР. 15. Який-такий уряд — луччий, ніж проста служба. Ном. № 956. Не знаю, то ще не за мого вряду було, — казав чабан. Екатер. у. 2) У правленіе, правительство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРЗАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.