Бевка, -ки, ж.
1) Пойло для скота, собакъ, болтушка изъ муки, разведенной въ водѣ.
2) Колонна? Cм. белька. Ой піду я до церковці та стану за бевку; позираю раз на попа, а тричі на Євку.
Брук, -ку, м. = бурок.
Відбережний, -а, -е. Съ берега на море дующій (о вѣтрѣ). Одбережний вітер.
Залозува́тий, -а, -е. Страдающій гландами.
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Збідніли люде.
Недочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. недочути, -чую, -єш, гл.
1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ).
2) Не слышать, не услыхать.
Нестеменно нар. Точь-въ-точь. Окунів небіж та й Окунів, — нестеменно Окунів.
Протопки, -пок, ж. мн. Слѣды ногъ на размокшей землѣ.
Струг, -га, м.
1) Стругъ, скобель. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Баштанник сидів коло куріня і щось стругав стругом.
2) Рыба форель, Salmo fario. Ум. стружо́к, струженько.
Хирний, -а, -е. 1) Болѣзненный, безсильный. Чоловік хирний. Та там дівча замліле, більш хирне, ніж здорове. До твоїх ніг мої руки хирні простягаю. 2) Ничтожный, плохой, скверный. Мовчи, хирний! Десь вража мати підкусила, щоб хирний тут ти не сидів. Ляж, хирний, та й мовчи, а з паном не рівняйсь!