Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ.
Відчинятися, -няюся, -єшся, сов. в. відчини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Отворяться, отвориться. Стукайте, то й одчиниться вам. Замкова брама не відчинилася сіромам і голоті. Забувсь, відкіля і двері відчиняються. Побачив небеса, що відчинялись.
Заплю́щувати, -щую, -єш, сов. в. заплю́щити, -щу, -щиш, гл. Закрывать, закрыть (глаза), зажмуривать, зажмурить. Заплющує очі від сонця. Переносно: заплю́щити о́чі — умереть. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу.
Нагово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. наговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Наговариваться, наговориться. З ким вірно люблюся, — не наговорюся.
Пориватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. порва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться; бросаться, броситься. Скільки раз я поривався до вас. Ще гірш мене зневажає, а де́лі й бити вже порвалась. Ой порвався козак Нечай до тугого лука. «Змилуйсь, свате, я в цій зроду лазні не купався!» Скорчивсь, зморщивсь, — шубовсть в воду та й назад порвався.
Поростріпувати, -пую, -єш, гл. Растрепать (во множествѣ).
Приговорювати, -рюю, -єш, сов. в. приговори́ти, -рю́, -риш, гл. Приговаривать, приговорить, примолвлять, присказывать. Буйним вітрам та й приговорила: «Повій, вітре, з далекого краю».
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка.
Цвіргун, -на, м. = цвіркун.
Штирхонути, -ну, -неш, гл. Сильно нырнуть, ткнуть остріемъ, кольнуть. Як штирхонув кинджалом у живіт.