Аву́рр! меж., выражающее ворчаніе собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком..., до тая сучка: «авурр!»
Байдики, -ків, мн. Баклуши; употребл. только въ формѣ байдики бити — бить баклуши, баклушничать. Тобі б тільки лежати та байдики бити.
Безпешно = безпечно
Пішов собі безпешно додому.
Вивішник, -ка, м. Раст. Geum urbanum L.
Лича́к, -ка́, м. 1) Обувь изъ лыка, лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. Неси, Боже, в чоботях, — дамо личаки. 2) Веревка изъ лыкъ. 3) Простолюдинъ, простой человѣкъ. Ходили тогді в кармазинах тілько люде значні да шабльовані, а міщане одягались синьо, зелено, або у горохв'яний цвіт; убогії носили личакову одежу. Через те козаки дражнять було міщан личаками.
Обвалювання, -ня, с. Обваливаніе.
Оскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. оску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. = обскубати, обскубти.
Притуманювати, -нює, сов. в. притуманити, -нить, гл. безл. Затуманивать, затуманить, покрыть туманомъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило.
Тополя, -лі, ж.
1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька.
2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. Ум. топо́лька, топо́ленька.
Хрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Хрустѣть. Діди... брали киї і давали Кирилові Турові по плечах. Сили в старих руках було в їх іще доволі, що аж плечі хрумтіли. Роскуси (горіх), то ядро аж хрумтить.