Глевтякуватий, -а, -е. 1) О хлѣбѣ = глевкий.
2) О человѣкѣ, преимущественно о дѣтяхъ: толстый и неповоротливый. Глевтякувата дитина.
Гостри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Точить, острить. Щоб мечі, шаблі гострили. Гостри́ти зу́би. Приготовляться къ чему, острить зубы на кого, замышлять противъ кого. Не гостри зубів, бо не будеш їсти. Вони на нас зуби гострять. Гостри́ти о́чі, язики́. Острить зубы, замышлять противъ кого. І ворог мій на мене очі гострить. Язики на мене гострять.
Заніма́ти, -ся = займа́ти, -ся.
Звірря́, -ря́, с. соб. Звѣри. Звірря в ліс ховається.
Кревно нар. см. кревне.
Наскубатися, -баюся, -єшся, сов. в. наскубтися, -буся, -бешся, гл.
1) Надирать, надрать. Добре наскубсь (хлопця).
2) Вдоволь надергиваться, надергаться. (У півня) пір'я покострубачене; а наскубся, стрепенувся... і пішов.
Нив, -ву, м.
1) Низъ, ниже лежащее мѣсто. Він і покотився на низ.
2) Долина. Пішли низами.
3) Земли Войска Запорожскаго. Славна Чута товстими дубами, ще славніша Низом, козаками.
4) мн. низи. Нижній край невода. Азовск. Стрижевск.
Островки, -ків, м. Отверстія въ кожаныхъ лаптяхъ, куда вдѣваются веревочки, оборы.
Поменитися Cм. поменятися.
Тіпака, -ки, ж. Ударъ. По потилиці тіпака.
