Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відрочити Cм. відрочувати.
Дивоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Духови́к, -ка́, м. Ливеръ. Ком. II. 3.
Колихати, -шу́, -шеш, [p]одн. в.[/p] колихнути, -хну, -неш, гл. 1) Качать, качнуть, колебать. Як тії струни колихнеш. Руд. 2) = колисати 2. Прийшлося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910. Там я буду ночувати, дитиночку колихати. Мет. 8) Качать на качеляхъ.
Мага́й-бі! Богъ въ помощь! (привѣтствіе). Втішно мені було добре слово почути: «Магай-бі!». МВ. І. 23.
Облудка, -ки, ж. 1) Ум. отъ облуда. 2) Оболочка верхняя, кожица (напр., яблока). Як положиш кислицю у піч спектись, то шкура їй репне. У всякій кислиці у середині є сік і воздух; од тепла сік закипа і з його робиться пара, а воздух роздається.... і вони розривають облудку. Дещо.
Пообковувати, -вую, -єш, гл. Оковать (во множествѣ).
Скозачитися, -чуся, -чишся, гл. Оказачиться. (Закр.).
Спити, -ся. Cм. спивати, -ся.  
Стебник, -ка, гл. = омшаник. Яловнику без ліку, скриня грошей в стебнику. Гол. II. 679.