Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Рудч. Ск. II. 5. Бубон бубнить, скрипка грає. Ком. ІІ. № 529. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю. Pauli. II. 104.
Допо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Домогаться. Іван доперається землі. Н. Вол. у.
Доповіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допові́сти, -ві́м, -віси́, гл. 1) Оканчивать, окончить разсказывать. 2) Сообщать, сообщить, докладывать, доложить. Скоро ввиділи, пану доповіли. АД. І. 36. Наймичка доповіла їй, що се все Тупотун так веселить беседу. Г. Барв. 311.
Жоло́биця, -ці, ж. Продолговатое углубленіе, желобокъ, выемка. Шух. І. 94.
Маню́ній, маню́нький, манюсе(і)нький, манюсю́ненький и манюсю́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий. Очень маленькій, крошечный.
Навперемі́нки и навперемі́нку, нар. Поперемѣнно. Помагають їй полоти, то одна, то друга навперемінку. Г. Барв. 57.
Роздабарювати, -рюю, -єш, гл. Разглагольствовать. Що ви тут так довго роздабарюєте? Котл. Н. П. 411.
Скрепитися, -плюся, -пишся, гл. = склепитися. Скріпилися уста мої, не могу промовить. Чуб. V. 865.
Суперечатися, -чаюся, -єшся, гл. = суперечитися. Черн. г.
Хвіст, хвоста, м. 1) Хвостъ. Прив'язали до хвоста коневі. Рудч. Ск. 2) Иногда употребляется для обозначенія домашняго животнаго. І хвоста нема у дворі. Ном. Тільки пара хвостів осталось. Ном. Та ще й закрутки покручено, — мабуть на всяку тварь, шоб і хвоста в дворі не було. Г. Барв. 417. 3) Шлейфъ, хвостъ платья. Не вмієте так вертіти хвостом та крутити головою, як уміє Люцина та Рузя. Левиц. І. 319. 4) = нечеть. Пас. 156. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ плаз мальчиковъ. Ив. 19. 6) мн. хвости = уси. (Cм. ус 3). КС. 1893. V. 282. 7) крутити хво́стом. Хитрить, вилять. Крутить хвостиками. Ном. № 3003. 8) хвоста вкрутити. Сбить спесь. Швидко ми вам хвоста вкрутимо! не довго гордуватимете нами. К. ЧР. 72. 9) вибийте собі́ хвіст об тин. Оставьте пожалуйста ваши приставанья? Котл. МЧ. 438. Остальныя знач. Cм. подъ словомъ фіст. Ум. хво́стик, хвостиченько, хвосто́к, хвосто́чок. Кожда лисиця свій хвостик хвалить. Ном. № 9459. Я курочку під пашечку, єї хвосток видко. Чуб. V. 681. Копитцем луг пробігає, а хвостиченьком землю замітає. Чуб. ІІІ. 295. Коточок заховався в куточок, тілько видно хвосточок. Мил. 44. Піди, вовчику! — Піди, хвостику! — шутятъ надъ тѣмъ, кто, будучи посланъ, по лѣности посылаетъ за себя другого. Ном. № 10864. Ув. хвостище. Рудч. Ск. І. 16. хвостя́ка. Здоровенний хвостяка.