Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моргун

Моргу́н, -на, м. 1) Часто мигающій глазами, мигунъ, моргунъ. 2) Волокита.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРГУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРГУН"
Вивернути, -ся. Cм. вивертати, -ся.
Ді́дич, -ча, м. Помѣщикъ, владѣтель. Коли хочеш дідичем на Вкраїні сидіти, то перше всього вези сюди огненну бронь да сип замочок кругом будинків. Хата. 136. Оттам стояв дворець красний, а в ньому роскоші, там жив дідич дуже добрий — все роздає гроші. ЗОЮР. II. 85.
Зашахра́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Замотаться. Припливло мені у думку: еге, був він багатир над усе село, одже зашахрався: де млини, де воли, де коні, де яка худоба, де що було, усе геть чисто поцінували. Васильк. у.
Зстаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! МВ. ІІ. 15. І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи. Ном. № 1700.
Каламарок, -рка, м. = каламарь 1.
Нада́влювати, -люю, -єш, сов. в. надави́ти, -влю́, -виш, гл. Надавливать, надавить, придавливать, придавить. Земля надавила йому груди. Левиц. І. 389.
Немогущий, -а, -е. Бѣдный, несостоятельный. Немогущі не платять подушного. Волч. у.
Прищибати, -ба́ю, -єш, гл. Сгонять. Попід бескід зелененький вівці прищибаю. Гол. IV. 489.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.
Удихати, -ха́ю, -єш, сов. в. удихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вдыхать, вдохнуть. Приміла б, — душу туди вдихнула, щоб йому до вподоби було. Г. Барв. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРГУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.