Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

момотливий

Момотли́вий, -а, -е. Неясно, нечисто выговаривающій. Гол. II. 732.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОМОТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОМОТЛИВИЙ"
Визеленити, -ню, -ниш, гл. Испачкать о траву. Визеленив сорочку. Конст. у.
Дере́нка, -ки, ж. = Дере́н (дерево и плодъ). Угор.
Доте́пно нар. Способно, искусно.
Закоро́стявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣть коростой.
Запра́вжній, -я, -є. = справжній. Встав заправжній мертвець. Драг. 62.
Кумася, -сі, ж. Ум. отъ кума.
Облежати, -жу, -жиш, гл. Пролежать дольше чѣмъ слѣдуетъ. Як облежит лен, то насіня облетит. Вх. Лем. 441.
Попасище, -ща, с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Прикол, -ла, м. Небольшой колышекъ, вбитый въ землю. кінь ходить на приколі. Конь пасется, будучи привязанъ на длинной веревкѣ къ колу.
Хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго. ЗОЮР. І. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОМОТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.