Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

молодчик

Моло́дчик, -ка, м. Ум. отъ молодець. Ой добрий молодчик по уличках сам блукає, ой він собі радість-дівку викликає. Чуб. V. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДЧИК"
Бицюня, -ні, ж. Ум. отъ биця.
Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Виклеїти Cм. виклеювати.
Котлярівна, -ни, ж. Дочь мѣдника, литаврщика.
Недовго нар. Недолго. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826.
Похіпкий, -а, -е. Скорый, бойкій, живой, прыткій. Похіпки́й хлопчак. Н. Вол. у. Похіпки́й кінь. Н. Вол. у.
Совп, -па, м. = подошов. Вх. Пч. II. 24.
Стожити, -жу, -жи́ш, гл. Складывать въ стоги. Будуть снопоньки як дрібен дожджик, будуть возити, в стоги стожити. Гол. II. 17.
Токарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься токарствомъ.
Худнути, -ну, -неш, гл. Худать, тощать. Зміев. у. (Скотина) стала худнути та слабнути, а далі й дохнути. Грин. І. 300.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЛОДЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.