Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

молодичка

Молоди́чка, -ки, ж. Ум. отъ молодиця.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДИЧКА"
Велетів, -това, -ве Принадлежащій великану. Видів мальовану велетову ногу. Гн. II. 4.
Витовкмачити, -чу, -чиш, гл. 1) Побить, поколотить. 2) Растолковать, разъяснить.
Ду́дик, -ка, м. Небольшой камешекъ въ глинѣ. Ця глина, то вона нездобна на цеглу, — в ній дудиків багато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. нехҐй ду́дика ззість = хай ду́лю ззість. Мир. ХРВ. 374.
Заволі́чка, -ки, ж. 1) = волі́чка. Капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті. Св. Л. 234. 2) Ремешекъ или веревочка, которыми въ ярмѣ прикрѣплены вверху снізки къ чашовин'ѣ. Рудч. Чп. 250. 3) Гвоздь, которымъ стянута оковка обода (вірвант) въ колесѣ воза. Рудч. Чп. 250.
Захорона, -ны, ж. Защита. Желех.
Квапливо нар. Поспѣшно.
Косичка, -ки, ж. Ум. отъ косиця.
Набаляндра́сити, -ра́шу, -сиш, гл. Наболтать, наговорить чепухи.
Навза́єм нар. Обоюдно, взаимно. Взиваючи себе навзаєм Христовими противниками, обидві... К. Кр. 13.
Римаренко, -ка, м. Сынъ шорника. Cм. лимаренко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЛОДИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.