Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жирови́ця, -ці, ж. Муха, надѣваемая на удочку для приманки. Жировицу намкнеся на удку і ловит пструги. Вх. Зн. 17.
Коваленко, -ка, м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко. Чуб. Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують? Чуб.
Мовча́ння, -ня, с. Молчаніе. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не забороняє думати. Мир. Пов. II. 84.
Навіджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = навідувати. Кого Бог любить, того й навіджає. Ном. № 42.
Підпалайка, -ки, ж. = підпалак. Вх. Лем. 449.
Підплигувати, -гую, -єш, сов. в. підплигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Подпрыгивать, подпрыгнуть.
Повеселіти, -лію, -єш, гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселымъ. Іван повеселів, хоч і охляв уже, не ївши три дні. Рудч. Ск. І. 137.
Причвалати, -ла́ю, -єш, гл. Прибрести. Еней по берегу попхався.... аж гульк — і в город причвалав. Котл. Ен. І. 15.
Прожеря, -рі, об. Прожора. Мнж. 190.
Розсідлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. розсідлатися, -лаюся, -єшся, гл. Разсѣдлываться, разсѣдлаться.