Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Зн. 11.
Ґерґе́тня, -ні, ж. 1) = Ґеґання. 2) = Джерґіт 2. Жидівська ґерґетня. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Заслу́жчина, -ни, ж. = заслуга 2. Нетяженько моя, де заслужчина твоя? Грин. III. 206.
Кокотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Лепетать, болтать. Кокотить, як бойко жовточеревий. Ном. № 12891.
Намо́вонька, -ки, Ум. отъ намо́ва.
Новолітувати, -тую, -єш, гл. Поздравлять съ новымъ годомъ (1-го января), совершая при этомъ обрядовый посѣвъ зеренъ въ хатѣ. Чуб. III. 1 и 2.
Паровина 2, -ни, ж. Поле, выоранное на паръ. Н. Вол. у. Cм. паренина, парениця. Ум. парови́нка. Унадився чорний веперь паровинку рити. Гол. IV. 506.
Постреляти, -ля́ю, -єш, гл. Пострѣлять (многихъ). Як їх турки-яниченьки із — за могили напали, — постреляли — порубали. ЗОЮР. І. 42.  
Сичівни́к, -ка́, м. Мочевой пузырь. Вх. Зн. 63.
Сторчувати, -чую, -єш, гл. = сторчити. Погано вона (машина) скибами бере, бо сторчує. Под. г.