Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

могорич

Могори́ч, -чу, м. Магарычъ, угощеніе при сдѣлкѣ. Могорич — любовна річ. Ном. № 14063. Пане-отамане, справляй могорич. Левиц. І. могорич запили. Окончили сдѣлку и устроили магарычъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧ"
Вільно и вольно, нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. К. Псал. 327. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Що вільно панові, то не вільно Іванові. Ном. № 1005. Вільно собаці і на владику брехати. Ном. № 5197. Красти вільно, та б’ють більно. Ном. № 11057. Не вільно. Нельзя.
Гарбарувати, -ру́ю, -єш, гл. Кричать, шумѣть. У корчмі там гарбарують. Н. Вол. у.
Кропець, -пцю, м. = кріп 1. Вх. Лем. 428.
Ло́пкання, -ня, с. Хлопанье. Желех.
Нестула, -ли, об. Неумѣлый человѣкъ, неспособный къ самому простому дѣлу, а также и къ разговору. Верхнеднѣпр. у. Залюбовск.
Поприкипати, -па́ю, -єш, гл. То-же, что и прикипіти, но во множествѣ. Ми так і поприкипали на місті. МВ. І. 70.
Радніше нар. Охотнѣе.
Хижо нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю. К. ЧР. 90.
Хортовий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борзой собакѣ.
Шура, -ри, ж. Сарай, навѣсъ. Звенигор. у. Найдеться й на тура тура. Федьк. Щось довге, наче шура, та таке довге, що з сіней і кінця не видно. Св. Л. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОГОРИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.