Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

могорич

Могори́ч, -чу, м. Магарычъ, угощеніе при сдѣлкѣ. Могорич — любовна річ. Ном. № 14063. Пане-отамане, справляй могорич. Левиц. І. могорич запили. Окончили сдѣлку и устроили магарычъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧ"
Важучий, -а, -е. Очень тяжелый, тяжеловѣсный. Та хай їм лиха година, оцим грошім! які ж бо вони важучі. Лебед. у. Мушкет важучий. Щог. В. 98.
Вичовгти, -гну, -неш, гл. Выйти (шаркая ногами). На світанні вичовг з хати на двір.
Зашнурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Зашнуровать. Чому шнуровка не зашнурована? Чуб. III. 149.
Легкобит, -та, м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ.
Підзамчанин, -на, м. Житель мѣстности передъ замкомъ. Не встоять замкові і підзамчане. К. ПС. 102.
Посланиця, -ці, ж. Посланная. Посланиці Божі. Г. Барв. 132.
Прошак, -ка, м. Попрошайка; нищій. Шух. І. 33. Але сто приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю. Брацл. у.
Татеньків, -кова, -ве Отцовскій.
Терези, -зів, м. Вѣсы. Поламались терези, сіль важучи на вози. Рудч. Чп. Ум. терезки, терезо́чки.
Хвостачка, -ки, ж. Въ загадкѣ названіе ложки. Є у нас бучок, а на бучку яворець, на яворці конопка, на конопці глинка, а на глинці млячка, а в ній хвостачка. Ном. стр. 301, № 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОГОРИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.