Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мовити

Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Ном. № 10671. Казала б, та уста не мовлять. Г. Барв. 72. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Лукаш. 43. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. МВ. ІІ. 190. З великого жалю, я слова не мовлю. Лукаш. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВИТИ"
Бокла, -ли, ж. = боклаг. Новомоск. у.
Мізчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Мозжить. Мізчив мене. Н. Вол. у.
Напрасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Нагладить.
Натяк, -ку, м. Намекъ. Чуб. II. 561. Ном. № 5700.
Ніж 1, ножа, м. 1) Ножъ. складений ніж. Карманный, складной ножъ. Левиц. Пов. 228. Ум. но́жик. 2)у плузі = чересло. Шух. І. 165.
Перезолити Cм. перезолювати.
Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Ростоптуватися, -туюся, -єшся, сов. в. ростоптатися, -пчуся, -чешся, гл. Объ обуви: растаптываться, растоптаться. Старі (чоботи) он уже ростопталися. Мир. Пов. І. 134.
Слабувати, -бу́ю, -єш, гл. Болѣть. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Рудч. Ск. І. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.