Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вулень, -льня, м. = вулій. Гуде у будинку, як у вулені. МВ. (О. 1862. ІІІ. 50).
Ляги́, -гів, м. мн. = лягови. Іде він до неї о пізніх лягах. Чуб. II. 183.
Мудзу́ля, -лі, ж. Большая мозоль, шишка, наростъ. Мнж. 185.
Окономія, -мії, ж. Экономія, землевладѣльческое хозяйство, а также и самыя хозяйственныя постройки. Левиц. І. 108.
Підтинник, -ка, м. Раст. Scrophularia nodosa L. ЗЮЗО. І. 135.
Подичавіти, -віємо, -єте, гл. Одичать (о многихъ).
Позавгорідно нар. 1) — іти. Идти за огородами, а не улицей, идти окольнымъ путемъ. 2) — казати. Говорить не прямо. Ви ніколи мені щиро не кажете, а завжди манівцями, позавгорідно. Нѣжин. у.
Сквапливий, -а, -е. Торопливый, поспѣшный. Суд сквапливий рідко буває справедливий. Ном. № 7379.
Цісавий, -а, -е. О масти: каштановый, бурый. Желех. «Цісавий — червонявожовтий, н. пр. цісавий кінь». Вх. Пч. І. 15.
Шатнутися 1, -ну́ся, -не́шся, гл. Броситься. От, прилетів змій за тими дітьми, шатнувсь він по всій хаті — нема нікого. Рудч. Ск. І. 117. Оце батько як приїде з города, та шатнись до торби, та рибка й лежить. Радом. у.