Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віджахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отскочить отъ кого въ ужасѣ, въ испугѣ. (Відьми) кинулись на Пантелемона і од жахнулись од круга. Грин. І. 67.
Го́рниця, -ці, ж. = Гірниця. Ном. № 10280. Ум. Го́рничка.
Мальовни́й и мальовничий, -а, -е. Живописный. Леонид глянув з човна на ту мальовничу группу і осміхнувся. Левиц. І. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. К. (О. 1861. II. 231).
Надігну́ти Cм. надгинати.
Оборонний, -а, -е. Защитительный. Не бійсь, каже батько, оборонна рука є! Він тебе поб'є, то й йому не минеться. Черниг. г.
Осовнь, -ні, ж. = осонь. Шух. І. 110, 189.
Пустомолка, -ки, ж. Ханжа. Були там чесні пустомолки. Котл. Ен. III. 47.
Розонаджити, -джу, -диш, гл. = розоначити. Вх. Зн. 43.
Хоронити, -ню, -ниш, гл. 1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Г. Барв. 208. Хорони, Боже! 2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько. Г. Барв. 107. 3) Хоронить. Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити. АД. І. 125.
Шумування, -ня, с. 1) Броженіе. 2) Вспѣненье. К. ХП. 127.