А́хнути, -ну, -неш, гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстіня.
Запре́т, -ту, м. 1) Удержъ. Віють вітри в степу, запрету не мають. 2) Запоръ. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила.
Засопти́ся, -пу́ся, -пе́шся, гл. = засапатися. Оддиш бо трохи, Остапе! бач, як засіпся.
Лові́ння, -ня, с. Ловъ, ловля. До ловіння пшениця краще ніж жито.
Могори́ч, -чу, м. Магарычъ, угощеніе при сдѣлкѣ. Могорич — любовна річ. Пане-отамане, справляй могорич. могорич запили. Окончили сдѣлку и устроили магарычъ.
Огудина, -ни, ж. = огудиння.
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!»
Стрийна, -ни, ж. 1) = тітка, батькова сестра. 2) = дядина.
Термінування, -ня, с. Время, проведенное въ обученіи ремеслу.
Швагер, -гра, м. Шуринъ. Ум. шва́гронько.