Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхостьоб, -бу, м. Особый способъ вышиванія.
Виказувати, -зую, -єш, сов. в. виказати, -жу, -жеш, гл. 1) Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, высказывать, высказать. І ушки в мене сміються, так ними (дітьми) втішаюся, та їм сього не виказую. Г. Барв. 293. Виказує на тебе, що ти з ним крав. Екатер. у. 2) Выговаривать, выговорить, высказывать, высказать. Лає чоловіка та виказує. Рудч. Ск.
Відмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відмити, -мию, -єш, гл. 1) Отмывать, отмыть. 2) Мыть за долгъ, отрабатывать, отработать мойкой.
Заубо́жати, -жаю, -єш, гл. = завбожіти. Господа милостивії! не заубожаєте, як дасте копієчку. Рк. Левиц.
Зашинкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Заняться продажей спиртныхъ напитковъ.
Нянько, -ка, м. = няньо. Поколь била'м в свого нянька, коровачки'м пасла. Гол. II. 444.
Повряжувати, -жую, -єш, гл. = повряжати. Дівчата повряжувані. Харьк. Церкви золоті та повряжувані. Зміев. у.
Призеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый. Желех.
Прирадити, -джу, -диш, гл. Присовѣтовать.
Трензель, -зля, м. Уздечка съ удилами. Ум. трензелька. Взяла коня за трензельку. Гол. ІІІ. 52.