Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Душе́вний, -а, -е. Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна! Чуб. ІІІ. 15.
Занеду́жати, -жаю, -єш, гл. Занемочь, заболѣть. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Макс. (1849) 175.
Карасір, -ру, м. Керосинъ. Харьк. и Полт. г.
Кіпочка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Марномо́вець, -вця, м. Пустословъ.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Писаний, -а, -е. 1) Писанный. 2) = мальований. 3) Изукрашенный рѣзьбой, орнаментами, узорами на деревѣ, металлѣ, кости и пр. Писані судини. Шух. І. 250, 251, 262. Писана мосяжна бляха. Шух. І. 122. Цівка того креса мосяжна писана. Шух. І. 230. Ложа (у рушниці) незвичайно гарно ткані. Шух. І. 231. Писані скрині. Гол. І. 13. 4) Расшитый, украшенный вышивкой. Писані рукава. Шух. І. 159. 5) О ткани: украшенный цвѣтными полосами. Писана рядовина. Вас. 168. Cм. рядовина 1. 6) Писана трава. Раст. Phalaris arundinacea L, ленточная трава. Вх. Зн. 48.
Порозрізувати, -зую, -єш, гл. Разрѣзать (во множествѣ).
Правдити, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать. Чоловіка винили, а жінку правдили. Полт.