Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гепати. 1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Ном. № 13890. Так і гепнув його об землю. 2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув. 3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув. МВ. (О. 1862. ІІІ. 65).
Гу́пало, -ла, м. 1) = Гукало. Вх. Пч. II 8. І. 16. 2) — мале́. пт. Ardea minuta. Вх. Пч. II. 8.
Ковзун, -на, м. Ползающій ребенокъ.
Куряниця, -ці, ж. = курява 2. Вх. Уг. 249.
Макови́к, -ка, м. = маківник. Ум. маковичок.
Маму́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Опуклий, -а, -е. Выпуклый, шарообразный.
Пісковатий, -а, -е. = піскуватий. Пісковита картопля. Харьк. у.
Пошпувати, -пую, -єш, гл. Побрызгать, окропить.
Сизоперець, -рця, м. Съ сизыми перьями. Орли сизоперці налітали. Н. п.