Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дядини́, -ди́н, ж. мн. Вторникъ на первой недѣлѣ послѣ пасхи, въ который поминаютъ дядей и тетокъ. Екатер. у. (Залюбовск.).
Женти́ця, -ці, ж. Сыворотка (молочная). Шух. І. 37.
Заглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать насмѣхаться.
Обмерлий, -а, -е. Обмершій, впавшій въ обморокъ. Її принесли додому обмерлу. Мир. Пов. І. 171.
Перепугати, -гаю, -єш, гл. О филинѣ: прекратить крикъ.
Пригрустити Cм. пригрущати.
Риболовник, -ка, м. = рибалка 1. Ум. риболо́вничок. Рибаки ж мої, риболовнички. Мет. 311.
Ризка, -ки, ж. Половина загона отдѣленная во владѣніе другому лицу. Черниг. г.
Світоправній, -я, -є. Управляющій міромъ. Світоправня єзуїцька сила. К. ПС. а.
Спарити, -рю, -риш, гл. 1) Обжечь, обварить, обдать кипяткомъ. Як би го окропом спарив. Ном. № 3386. 2)шию. Натереть рабочей скотинѣ шею, напр. ярмомъ. Херс.у. 3) Отколотить. А ти моїх орендарів нагайкою спарив. Рудан. І. 37.