Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґайдува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Играть на волынкѣ. Вх. Лем. 407.
Замі́ркуватий, -а, -е. О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Мнж. 180. Але сюю року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Брацл. у. Заміркувата пшениця. Рк. Лев.
Йойк, -ку, м. Плачъ, вопль, стенанія.
Лапичка, -ки, ж. Кусокъ земли, оставшійся послѣ раздѣла цѣлаго загона. Черниг. г.
Липне́вий, -а, -е. Іюльскій. Желех.
Підданство, -ва, с. 1) Подданство. 2) Состояніе въ крѣпостной зависимости.
Поливаний, -а, -е. = полив'яний. Поливана судина. Шух. І. 265.
Провалля, -ля, с. Пропасть, оврагъ. АД. II. 26. Ой зійду я на гірочку та загляну в провалля. Чуб. V. 1016. Ум. проваллячко. Ном. № 11412. Ув. проваллюка. Лохв. у.
Роскричатися, -чуся, -чишся, гл. Раскричаться. Роскричався, мов на батька. Ном. № 3465.
Терносливовий, -а, -е. Относящійся къ терносливу. Шейк.