Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Н. п.
Заду́шник, -ка, м. = сердак. Вх. Уг. 239.
Засо́хлий, -а, -е. Засохшій. Дрібні сльози по пожарищу на засохлу землю роняє. Мл. л. сб. 90.
Кургикати, -чу, -чеш, гл. 1) Визжать. Кургиче, як свиня в дощ. Ном. № 12451. 2) Тихо пѣть. Гребці і весла положили, та сидя люлечки курили і кургикали пісеньок. Котл. Ен. Кургиче собі пісню під ніс. Черном.
Надега́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надегну́ти, -ну́, -не́ш, гл.иглу́. Вдѣвать, вдѣть нитку въ игольное ушко. Вх. Зн. 39.
Паскудність, -ности, ж. = паскудство.
Подаруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. Простить другъ друга. Вже як там не погодимось на чому, то подаруємось. МВ. І. 9.
Пороспаковувати, -вую, -єш, гл. Распаковать (во множествѣ).
Столя, -лі, ж. = стеля. О. 1862. VIII. 10.
Шуварів, -рова, -ве Относящійся къ растенію Acorus calamus. Загадка: Шуварова сестра, шуваром ішла (риба). Ном. стр. 293, № 89.