Віхтелиця, -ці, ж. Буря, вихрь.
Діва́сенька, -ки, ж. Ум. отъ дівася.
Запога́нити Cм. запоганювати.
Запопада́ти 2, -да́ю, -єш, сов. в. запопа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Ловить, поймать, захватывать, захватить, схватить. Де ж це він коняку запопав? Хоче, бач, Марко запопасти його і дати йому доброго прочухана. Як би запопасти її так, щоб вона вже не вирвалась з його лапок. 2) Попадать, попасть. Пішли, куди хто запопав.
Кулеша, -ші, ж. Кушанье: сваренная кукурузная мука.
Мі́рний, -а, -е. Умѣренный, средній. Оце мірні огірки — саме добре квасити.
Повелачка, -ки, ж. = поведенція.
Стрепенути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. І шкурою сірий бугай стрепенув. Вони пили, полинули, крилечками стрепенули. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мене пан за ухо стрепенув. Тут матінку уже не страх, а нагла радість стрепенула.
Табуновий, -а, -е. Принадлежащій табуну. Коні табунові. Табунове пасовисько.
Угроватий, -а, -е. = вугроватий.