Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ве́ргнути, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Віщовий, -а, -е. Вѣстовой. Гуде в Латії дзвін віщовий і гасло всім к війні дає. Котл. Ен. IV. 62.
Гарячити, -чу, -чиш, гл. Разгорячать. Варенуха почала його гарячити. Левиц. І. 281.
Марім'ята, -ти, ж. Раст. Tanacetum balsamita. Вх. Лем. 434.
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей. КС. 1893. VII. 80.
Позводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и звести, но о многихъ или многомъ. Заходилась тоді смерть біля песиголовців... чисто їх позводила з світу. Драг. 2. Усе наше добро позводив. Г. Барв. 473. Зажив собі Іван спокійненько, позводивши своїх ворогів. Чуб. II. 568.
Пустовщина, -ни, ж. Опустѣвшее поселеніе, пустошь.
Ровта, -ти, ж. Отрядъ войска. А ймуть ровти ізбірати, за нами гонити, а ми будем з файнов любков мед горівку пити. Лукаш. 136.
Таліг, -га?, м. Телѣга? Гол. III. 247.
Урочина, -ни, ж. = уроки. Чуб. І. 43.