Австрия́к (и австрія́к), -ка́, австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.
Важкенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Віддячка, -ки, ж. Ум. отъ віддяка.
Коростовий, -а, -е. = короставий. Не тіш тещі коростовим зятем.
Лизь, -зя, м. = лизень. як його лизь злизав! = як лизень злизав його.
Молоде́чий, -а, -е. = молодецький. по-молоде́чи. По молодецки. Та по-молодечи будеш Богу молитися, а не по-чернечи харамаркать.
Підсилок, -лку, м. Подкрѣпленіе.
Пошепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = пошептати. Жінки щось пошепотіли проміж (себе).
Промінне, -ного, с. То, что берется за размѣнъ.
Тин, -ну, м. Плетень, тынъ. Живе, як сорока на тину. Ні в тин, ні в ворота. посл. ум. тино́к, тиночок.