Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. Ком. ІІ. № 114. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Мет. 460. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ. Кіев.
Коронуватися, -нуюся, -єшся, гл. Короноваться. Желех.
Кріпенний, -а, -е. 1) Очень крѣпкій. 2) Очень здоровый, сильный. Це дід кріпенний. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Охабиско, -ка, с. = охаба 2. Вх. Зн. 45.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Потьопатися, -паюся, -єшся, гл. = потьопати.
Прядочка, -ки, ж. Ум. отъ прядка.
Розчастувати, -ту́ю, -єш, гл. Израсходовать, потчуя. Ось розчастую оцю горілку та й піду з шиньку. Екатер. у.
Роскошонька, -ки, ж. Ум. отъ роскіш.
Хляка, -ки, ж. = хляґа. Що ти будеш на ліжку лежати, а я буду на хляці стояти. Лукаш. 71.