Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мірочка

Мі́рочка, -ки, ж. Ум. отъ мірка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРОЧКА"
Бабочка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Баршановий, -а, -е. = Оксамитовий. Вх. Лем. 390. змия баршанова. Гадюка обыкновенная, Pelias berus. Вх. Лем. 390.
Коцюбитися, -блюся, -бишся, гл. Артачиться. То вже вірь сьому — чого ще ти коцюбишся? То ж не один хто сказав, громада вирекла. Ном. 10744.
Лю́бонька, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Ми́льце, -ця, с. Ум. отъ ми́ло.
Почикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. порѣзать.
Укривальник, -ка, м. Кровельщикъ.
Чимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти быстро. Шевч. 621. Люде ідуть мостом, а він прямо водою чимчикує. Драг. 140.
Шахран, -ну, м. = шапран. Грин. II. 177.
Шкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати. Аж он Семен шкутильгає. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.