Блудитися, -джуся, -дишся, гл. = блудити 1. Ой я в лісі не блудилась і у полі не пізнилась.
Виспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Испѣться, потерять голосъ.
Дрі́па, -пи, ж. = задріпа? Уродиться ж дріпа, мов червива ріпа.
Жа́рко нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. А змій як огонь горить, — так йому жарко. 2) — хропти́. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима.
Жовнірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Служить солдатомъ.
Зася́яти, -ся́ю, -єш, гл. = засяти. Засяяли шаблі, як сонце з хмари.
Ли́гирь, -ря, м. Нищій. Там у городі скрізь лигиря сидять попід барканами, просять милостині. Ув. лигиря́ка.
Подражнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Дразниться.
Подумняний, -а, -е. Подуманный. Соняшниці... і подумняні, і помисляні, погадані.
Ронити, -ню, -ниш, гл.
1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Там пава ходила, піря ронила.
2) Сбросить ребенка.
3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ.