Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуля-гуч! меж. Крикъ, которымъ гонять гусей. Вх. Лем. 406.
Заробля́щий, -а, -е. Живущій заработками. Я зароблящий чоловік. Н. Вол. у.
Здува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зду́ти, зду́ю, -єш, гл. 1) Сдувать, сдуть. Ой насіяв козак гречки на дубові на вершечку; узялася шура-бура, козакові гречку здула. Чуб. V. 1170. 2) Вздымать, вздуть.
Переложення, -ня, с. = перекладання, 1, 3.
Повдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Перепеличенька повдовіла, заміж іти захотіла. Чуб. V. 1127.
Припліскувати, -кую, -єш, сов. в. приплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить сверху преимущ. чѣмъ либо плоскимъ (ладонью, лопатой) съ цѣлью сравнять и придавить поверхность. Взяв важку лопату й почав припліскувати боки нового стіжка. Левиц. Пов. 194. Ноженьками придоптала, рученьками приплескала. Чуб. III. 78. 2) Хлопать, прихлопывать, похлопать (въ ладони). Левиц. І. 286. Почав кричати та в долоні припліскує. Св. Л. 106.  
Прядун, -на, м. Прядильщикъ. Лохв. у.
Ростинати, -на́ю, -єш, сов. в. ростяти и розітнути, -ну, -неш, гл. Разрубать, разрубить, разрѣзывать, разрѣзать. Острим мечем ростинає, кров як воду розливає. Чуб. III. 363. Видиться: мене гетьман Кішка на три части ростяв. АД. І. 210.
Френзлі, -лів, м. мн. Бахрома. Чуб. VI. 113.
Чичекати, -каю, -єш, гл. О сорокѣ: кричать. Вх. Пч. І. 15.