Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голеча, -чі, ж. = голота.
Жара́, -ри́, ж. = спека. Сонце світило стиха, без жари. К. ЧР. 4.
Заганьби́ти, -блю́, -биш, гл. Застыдить, устыдить. Вх. Лем. 415.
Задернува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Заложить дерномъ. Вони викопали яму, насипали грошей, поклали того, що обібравсь грошей стерегти, та й знов засипали й задернували. Канев. у.
Зака́сувати, -сую, -єш, сов. в. закаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить, заворачивать, заворотить. Рукава в неї за білі лікті закасовані. МВ. ІІ. 176.
Зателе́па, -пи, об. Неряха. МВ. (КС. 1902. X. 152). Осе ше зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, запаска теж, пояс аж по землі волочеться. Брацл. у. Уже й вечір минає; а як вечір проминув, — зателепа прилинув. Грин. III. 652.
Озимній, -я, -є. Относящійся къ озими. Озимні жнива. Н. Вол. у.
Посвячіння, -ня, с. Освященіе. Левиц. І. 331. Це порося на посвячіння. Н. Вол. у.
Сотянин, -на, м. Обыватель сотни.
Шляхетський, -а, -е. Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду. Шевч. 275.