Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відживіти, -ві́ю, -єш, гл. Ожить. Дожидали побачиться так, як дня соняшного, що його дожидає чоловік і радіє, одживіє, діждавшися. МВ. (О. 1862. І. 78).
Война, -ни, ж. = війна. На войну йдучи по чужу голову, й свою неси. Ном. № 4205.
Докі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. докінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Оканчивать, окончить. К. (О. 1861. VI. 33).
Допуска́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Допускаться.
Жма́кати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = жмакувати 2.
Мусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Возиться. Я й додому почав уже повертати, а він одно мусувався і панькався біля своєї кобили. Харьк. г.
Первовік, -ка и -ку, м. Начало вѣковъ. Гой, чи так тепер, як було здавна, як було здавна, й а з первовіка. Kolb. І. 96. Так було з первовіку. ЕЗ. V. 100.
Попризнаватися, -наємося, єте́ся, гл. Признаться (о многихъ). Усі вже попризнавалися. Васильк. у.
Угірок, -рка, м. 1) = огірок. Дам тобі угірок і пуп'янок. Ном. № 566. 2) Родъ. вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. угіро́чок.
Шабашівка, -ки, ж. Предметъ, употребляемый евреями въ субботній день. Горілка-шабашівка.