Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кади и кадивай, нар. = куди. Сяноцк. у. въ Галиціи. Вх. Зн. 23.
Наньма́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наймати. Желех.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.
Пекельник, -ка, м. Житель ада, чортъ. МВ. (КС. 1902. X.  Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть... Рудч. Ск. І. 95.
Повводити, -джу, -диш, гл. Ввести (многихъ).
Скрижівка, -ки, ж.капусти. Отрѣзанный кружекъ капустнаго кочня. Вх. Зн. 64.
Слива, -ви, ж. Слива. сидить, як у сливах. Онъ не въ своей тарелкѣ. Ум. сливка, сливонька, сливочка.
Смиренник, -ка, м. Скромникъ.
Ушивати, -ваю, -єш, сов. в. ушити, ушию, -єш, гл. 1) Сшивать, сшить. Вже віночок (молодій) ушили. Грин. III. 504. Най тобі мачуха сорочку вшиє. Гол. ІІІ. 274. 2) Покрывать, покрыть соломой (крышу). А в мене хата сніпками вшита. Мет. 6. (Хату) околотом вшиває. Мир. ХРВ. 293. 3) Обшивать, обшить лубомъ кузовъ повозки. Не вшитий віз. Мнж. 126.
Шугай, -гая, м. 1) Парень, молодой человѣкъ (словацкое Šuhaj). Вх. Лем. 486. На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит. Гол. II. 70. Лиши мі ся, дай мі покій, молодий шугаю. Гол. IV. 489. 2) Родъ женской одежды. 3) Имя собаки. Вх. Лем. 486.