Болізний и болісний 2, -а, -е. 1) Болѣзненный, мучительный. Був собі якийсь малий пуздракуватий та болізний. 2) Скорбный, горестный. Я тут, — почувся її тихий болізний голос.
Війце, -ця, с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича.
Ди́нде́рево, -ва, с. = Дивдерево.
Охват, -ту, м. Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ.
Полупити, -плю́, -пиш, гл. 1) Облупить; обчистить. Воліла я, воли мої, вас всіх полупити. Дають мені бараболі полуплені їсти. 2) О насѣдкахъ: высидѣть (во множествѣ). Хоч би тобі один розбовток! Усі яйця квочки полупили.
Поминатися, -на́юся, -єшся, гл. Быть поминаемымъ. Ох, моя матінко, снився мені батенько. — Цур йому, моя доненько, — поминаться хоче.
Придушити, -ся. Cм. придушувати, -ся.
Припімнути, -ну́, -неш, гл. Вспомнить. Припімнув собі сердешних батька, рідну неньку.
Тарганиння, -ня, с. раст. Veratrum.
Чарівниця, -ці, ж. Волшебница, колдунья, очаровательница. Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця. Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці. Ум. чарівни́чка, чарівниченька. Дівчинонько-чарівничко, сподобалось мені твоє личко. Ти, дівчино-чарівниченько, очарувала-сь моє личенько.