Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відрізувати, -зую, -єш, сов. в. відрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать. Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. Г. Барв. 98. Поли одрізуй та плечі латай. Ном. № 1545. Як різцем одрізало. Ном. № 1838. як одрізано. Нѣтъ какъ нѣтъ. То було що дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. 2) Только сов. в. Рѣзко отвѣтить, рѣзко отказать. Возному так одрізала, що мусить одчепиться. Котл. Н. П. 367.
Досто́йність, -ности, ж. Достоинство. Башт. 12.
Загуме́нний, -а, -е. Находящійся :;а гумномъ.
Купчак, -ка, м. Гвоздика, Tagetes erecta. О. 1861. XI. 29. Василечок, одбившись від свого роду, других василечків, що їх заступили задирливі купчаки, побратався з жменею конопель. МВ. ІІІ. 138. купчак дикий, болотний. Раст. Bidens tripartita. Вх. Пч. І. 9.
Підтумок, -мка, м. Помѣсь; ублюдокъ. То не справжній хорт — підтумок. Ні швець, ні мнець, ні чор-зна-що: ото підтумок. Кобел. у.
Поши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. 1) Сшить. Пошилася сорочка. 2) Лѣзть, проскальзывать, шнырнуть. Звідтіль майнула зелена ящірка і пошилась поміж калачиками й шпоришом. Левиц. Пов. 334. 3) — у ко́го, між ко́го. Превратиться въ кого. Ти... пошивсь з ріднею в москалі. Г.-Арт. (О. 1861. III. 87). Не пошились ми в чужоземщину слідо́м за своїми спокушеними главами. К. ХП. 131. І вона між пани пошилась. — в ду́рні. Остаться въ дурняхъ.
Просолодкуватий, -а, -е. Сладковатый. Я люблю хліб просолодкуватий. Волч. у. Просолодкувате тісто. Волч. у.
Стебнівка, -ки, ж. Строчка въ шитьѣ. Гайс. у. ходити стебнівкою.? Почав ходить «стебнівкою» взад і вперед по подвірї. Св. Л. 168.
Чітура, -ри, ж. Жестянка. Вх. Зн. 81.
Шенелія, -лії, шене́ля, -лі, ж. Шинель. Ти, москалю, і добрий чоловік, та шенелія твоя злодій. Ном. № 816.