Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анталю́з, -за, м. Серебряная монета, получившая, путемъ особыхъ пріемовъ владѣльца ея, чудесную силу возвращаться къ хозяину (въ нар. повѣрьяхъ). Чуб. ІІІ. 23. Cм. інклю́з.
Боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Дотика́ти I, -ка́ю, -єш, сов. в. доткну́ти, -кну́, -неш, гл. 1) Дотрагиваться, дотронуться, прикасаться, прикоснуться. 2) Колоть, уколоть, уязвлять, уязвить словами.
Кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Леґува́ти, -ґую, -єш, гл. Завѣщать.
Насталювання, -ня, с. Насталенье, наварка сталью. Желех. У Марка Вовчка употреблено какъ названіе насталеннаго мѣста инструмента. Павло на ході взяв сокиру, що з під лави насталюванням блищала. МВ. (О. 1862. І. 89).
Панахати, -хаю, -єш, гл. Разрывать, разсѣкать. Черном.
Попрорубувати, -бую, -єш, гл. Прорубить (во множествѣ). Він у тій коморі вікна попрорубував. Драг. 176. Вже Сидір ополонки попрорубував.
Рюма, -ми, об. Плакса. Cм. рюмса.
Чумачня, -ні, ж. соб. Чумаки. О. 1862. VIII. Деяка подробиця, 35.