Доди́бати Cм. Додибувати.
Долігливість, -вости, ж. = долегливість.
Драчкува́ти, -кую, -єш, гл. Обивать стѣны новаго дома передъ обмазкою драницами.
Ло́бурка, -ки, ж. см. значеніе лобурь по отношенію къ женщинѣ.
Мости́ти, мощу, -стиш, гл. 1) Стлать, настилать, мостить, укладывать. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити. Мати почала мостити сіно в кутку ни столі. Переносно: стараться уладить дѣло. Бачить чоловік, що не переливки: уже і сяк, і так мостить, щоб одкоснулась причепа. Также переносно: твердить то-же самое. «Розумний не стратить надії», — я йому, — «треба сподіватись, живши». — Поки не зрадять, — знов мостить він. 2) Вить, устраивать гнѣздо. Журку, журку, та малий жайворонку, не мости гнізда кого бистрого Дніпра. Ось на липині й гніздечко мостить Божа птичка. Миша... гніздо мостить. 3) Колотить, бить. Як почне мостить, то й місця живого не зоставить. 4) мостити постоли. Дѣлать постоли, сандаліи. Сіла собі на столці, мостить собі постолці. Ой у тій хижці парубочки сидять, постольці мостять.
Небувалий, -а, -е. 1) Небывалый.
2) Малоопытный, не знающій людей. Посилає козака молодого, небувалого.
Оглабля, -ля, с. и оглаблі, мн. = оголони.
Перевіз, -возу, м.
1) Перевозъ, перевозка. За морем вовк три гроші та руб перевозу.
2) Переправа. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. — держати. Перевозить черезъ рѣку. Дівка Ориночка перевіз держала.
3) Родъ игры: бросаніе камешковъ такъ, чтобы они скакали рикошетомъ по водѣ.
Письменництво, -ва, с. Писательство; сочинительство; письменность.
Повтихати, -хаємо, -єте, гл. Утихнуть (о многихъ). Мої думи повтихали.