Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миритися

Мири́тися, -рюся, -ришся, гл. Мириться. Ми тут сварились і мирились. МВ. І. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРИТИСЯ"
Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Шевч. 193. Вінцем благим вінчаєм літо. К. Псал. 145. Кінець діло вінчає. Ном. № 10005.
Ганьбити, -блю, -биш, гл. = ганити. Нащо ганьбити чоловіка? Камен. у.
Дале́зний, -а, -е. Очень далекій.
За́водь, -ді, ж. Заливъ. Левч. 42.
Заперцюва́ти, -цю́ю, -єш
Знишкнути, -ну, -неш, гл. Притихнуть, смолкнуть.
Кохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Любить (кого-либо). Ой ти, дівчино, мислоньками блудиш, сама ти не знаєш, кого вірно любиш. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тілько я не знаю, із ким жити маю. Н. п. Хто вірно кохає, той часто вітає. Ном. №8757. Батько й мати твої живуть при тобі і дякують... що ти їх при старости й кохаєш і поважаєш. Кв. 2) Взлелѣивать, возрощать, воспитывать (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Кошару дитину кохала, любила, — крій себе не маю. Макс. Ой косо, косо, кохана, сім літ я тебе кохала! Мет. 205. Cм. викохати.
Надуко́ла нар. = надокола. Я засадила садом-виноградом надукола увесь двір. Чуб. V. 419.
Нарі́зувати, -вую, -єш, сов. в. нарізати, -ріжу, -жеш, гл. 1) Нарѣзывать, нарѣзать. 2) Усердно играть. В шинку нарізують тобі цимбали, кобза і сопілка. О. 1861. III. Гул.-Арт. 111. Нарізує на скрипці.
Смерічка, -ки, ж. Раст. Equisetum silvaticum. Вх. Пч. II. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.