Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Вичуняти Cм. вичунювати.
Відкликатися, -каюся, -єшся, сов. в. відкликнутися, -нуся, -нешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться. Як прийде лисичка, то не одклипайся. Рудч. Ск. II. 4. Відкликнувся Олесь, та й сам гдесь. Ном. № 12723.
Жига́льце, -ця, с. Ум. отъ жигало.
Злягати, -га́ю, -єш, сов. в. злягти, -жу, -жеш, гл. 1) Склоняться, склониться на что либо, опереться на что либо. Зліг на лісу, постояв. О. 1861. VIII. 20. (Пані) сунула з горниці, злягаючи на руки двох хороше зодягнених дівок. Мир. ХРВ. 104. 2) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. Уже Дарина злягла. Жінка злягла. КС. 1893. VII. 74. Одному чоловікові злягла вночі жінка. Федьк.
Нявк, -ку, м. = нявкання. Св. Л. 132.
Оббити, -ся. Cм. оббивати, -ся.
Останній, -я, -є. Послѣдній. Поки зберемо, то й останнє здеремо. Ном. № 10626. Хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім. Єв. Мр. IX. 35. в-останнє. Въ послѣдній разъ.
Поклинцювати, -цюю, -єш, гл. Набить стѣну клинышками для обмазки глиной.
Протопки, -пок, ж. мн. Слѣды ногъ на размокшей землѣ. Конст. у.