Бридкий, -а, -е. 1) Мерзкій, гадкій. 2) Безобразный, некрасивый. Ой до старого, ой до бридкого серденько не пристане.
Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме.
Гуді́ння 2, -ня, с. Гудѣніе, гулъ. (Cм. Густи).
Деме́нний, -а, -е. Рулевой.
Дочимчикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дойти куда нибудь скоро.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.
Повивішувати, -шую, -єш, гл. Вывѣсить (во множествѣ).
Повідець, -дця́, м.
1) Ум. отъ повід.
2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку.
Подопікати, -ка́ю, -єш, гл. Окончить печь (во множествѣ).
Шурка, -ки, ж. Мѣра дерева для гонки смолы.