Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дебринець, -нця, м. Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98.
Жи́тник, -ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики (собака, люде, коні, вовк, вівця). Ном. № 294, № 122.
Захихи́кати, -каю, -єш, гл. Захихикать. Підняв угору коротеньку борідку і захихикав. Левиц. І. 135.
Наддої́ти Cм. наддоювати.
Некваря, -рі, ж. Плохо сваренное кушанье. Вх. Зн. 32.
Ого! меж., выражающее удивленіе. Ого, чудеса! вербовиї колеса. Ном. № 7831.
Омоскалювати, -люю, -єш, сов. в. омоскалити, -лю, -лиш, гл. = обмоскалювати, обмоскалити. Омоскалений писарь. Левиц. І. 300.
Придужати, -жаю, -єш, гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Кожне звичайно бере, на себе, кілько придужа взять. Могил. у.
Росхрабруватися, -руюся, -єшся, гл. = росхрабритися.
Самохіть нар. = самохіттю. К. ЧР. К. Бай. 12. Як таки самохіть свою душу морити. Борз. у. Самохіть підставить під ярмо шию. Мир. ХРВ. 95.