Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть. Вх. Лем. 403.
Ґвир, -ру, м. = Ґвер. Гн. II. 50.
Да́вність, -ности, ж. 1) Давность. Давність земська. Л. Ст. 2) = Давнина. Не задавить тому серця, чий рід з давности ведеться. К. Досв. 112.
Ду́ди, дуд, ж. мн. Обшлага на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 13, 20, Шух. I. 153, 161.
Змизерніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хилымъ, худымъ. А його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла. Левиц. Пов. 155.
Надгорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. надгорнути, -рну, -неш, гл. Отгребать, отгресть часть. Надгорни трошки жару.
Нерость, -сти, ж. = нерість. Липцы. Харьк. губ. Слов. Д. Эварн.
Нещасний, -а, -е. Несчастный. Ой я нещасний, що маю діяти? Полюбив дівчину, та не можу взяти. Н. п.
Одомаш, -ша, м. = могорич. (Угорск.). Вх. Зн. 43.
Очиці, очиць, с. Ум. отъ очі. Глазки. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309. Орисі аж очиці блищать. Св. Л. 40, 41.