Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байстрюченя, -няти, с. = байстря.
Брезулець, -льця, м. = бредулець. Вх. Зн. 4.
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Затка́ти, -тчу́, -че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. АД. І. 261. 4) = заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Федьк. Не можна всім губи заткати. Ном. № 6986. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати. Св. Л. 307.
Карман, -на́, м. 1) Карманъ. Ті каптани, та не ті кармани. Ном. № 7921. 2) Небольшой изукрашенный мѣшечекъ, пришитый къ поясу и носимый женщинами. Харьк. у.
Мантя́р, -ра, м. Обманщикъ, мошенникъ. Вх. Зн. 35.
Озерявина, -ни, ж. Высохшее озеро, мѣсто, гдѣ было озеро. Сим. 190. Мнж. 187. Його картопля і баштан як раз біля тієї озерявини, що на заломах, як їдеш у Кам'янку. Новомосковск. у.
Повирізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Отличиться, отдѣлиться (о многихъ).
Польщак, -ка, м. Такъ въ Херс. губ. называютъ крестьянина изъ Подольск. или Кіевск. г.
Цибнути, -бну, -неш, гл. Одн. в. отъ цибати. Як цибне через рів. Н. Вол. у.