Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишкірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. вишкіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть. Хоч би сонечко вишкірилось: тепліш було б.
Гребі́нниця, -ці, ж. Самое толстое полотно. Подольск. г.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба. Драг. 191.
Заме́луватий, -а, -е. Завирающійся; много попусту болтающій. Конст. у.
Мус, -су, м. Принужденіе. Мус — великий пан. Посл. Через мус. По принужденію. Желех.
Помилувати 2, -лую, -єш, гл. Помиловать; пощадить. Усе Бога молить, щоб Бог його помилував. Рудч. Ск. II. 22. Вовчики-братіки, помилуйте мене — не їжте. Рудч. Ск. І. 4.
Порозмивати, -ва́ю, -єш, гл. Размыть (во множествѣ).
Ростіпаха, -хи, ж. Женщина легкаго поведенія, потаскуха.
Рум'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться румянымъ. Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум'яніла. МВ. ІІ. 156. Рум'яніє, як червона маківка. МВ. (О. 1862. III. 46).  
Стада, -ди, ж. = стадо. Ой в полі, в полі.... вороная стада, між таєю стадой сив конь маленькій. Грин. III. 44.