Відгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. відгоріти, -рю, -риш, гл. Отгорать, отгорѣть. Уже на коневі і хвіст одгорів.
За́кім нар. = заким. Закім багатий стухне, то убогий опухне.
Із-за, пред. = зза. Употребл. подобно предлогу із. Із-за гори вітер віє, березоньку хилить.
Йойк, -ку, м. Плачъ, вопль, стенанія.
Одмінча, -чати, с. = відмінча.
Передузяття, -тя́, с. Предпріятіе. Сим не зупиняймося, миле браття, що таке велике передвзяття роспочинаємо малими силами.
Позаголювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ платье (о многихъ).
Позаліплювати, -плюю, -єш, гл. Заклеить, залѣпить (во множествѣ).
Розголошувати, -шую, -єш, гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то.
Толока, -ки, ж.
1) Работа компаніей не за плату, а за угощеніе. Піп збіра толоку. Толокою писареві хату обмазали. Толокою сінце впорали. Не сам один: толокою йому помагали.
2) Поле, находящееся подь паромъ и служащее выпасомъ для скота; выгонъ. Череда звернула з толоки на шлях. Ой на тім боці да на толоці, там цигани стояли. Запріг шість пар волів у залізний плуг і оре толоку на пшеницю.
3) мн. толо́ки. Общественные лѣса.