Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивільга, -ги, ж. Иволга. Кричить жовта вивільга. О. 1862. IV. 72.
Грак І, -ка́, м. 1) Грачъ. Од лівого виска він чорнявий як грак. МВ. ІІ. 182. 2) Лови́ти гракі́в = Ґави ловити. Він граків ловить. Ном. № 10925.
Гру́бний 2, -а, -е. Относящійся къ печкѣ, печной. Грубна кагла.
Ду́бора нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Стор. Cм. дубала.
Знадоб'я, -б'я, с. Снарядъ. Рибалки бачуть, що волок подертий, та кажуть: «хай тобі гаспид з твоїм знадоб'ям. Харьк. у.
Москвофі́л, -ла, м. Сторонникъ великорусскаго языка въ Галиціи. Желех.
Мудраґе́ль, -ля, м. 1) Умникъ, лукавець, хитрецъ. Мудрагель! куроп'я ззів, а сказав, що само вгризлося. Ном. № 3067. 2) Большая бабочка ночная. Ой не літай, мудраґелю, попід стелю, не пороши миленькому на постелю. Н. п.
Пліщ, -ща, м. = лящ 1. Вх. Пч. II. 18.
Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила. Мет. 177.  
Хвальшиве, хвальши́во, нар. Фальшиво, ложно, неискренно. Як хвальшиве кажу — Боже мене скарай. Н. Вол. у.