Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бубачка, -ки, ж. Нарывъ. Вх. Зн. І. Cм. буба 4.  
Вовтузитися, -жуся, -зишся, гл. Возиться; барахтаться; ерзать. Він так вовтузиться з тим бичком. Рудч. Ск. II. 14. Ви поб'єтесь, а мені треба потім з вами вовтузитися та лікарувати. Кіев.
Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
Жма́кання, -ня, с. 1) Жеваніе. 2) Комканіе.
Нарозуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. = напоумити. Нарозумив би тебе Бог. Вх. Зн. 40.
Перечимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Перейти.
Побіль, -лі, ж. Мелкіе кусочки сахару. Одважте бо мені побілі хунтів зо два по копі з шагом, — адже я до ціни даю. Лебед. у.
Процвиндрити Cм. процвиндрювати.
Роздродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разсвирѣпѣть. К дияволу кармазинів!... загукала громада, роздродившись як бугаї. К. ЧР. 68.
Университет, -ту, м. Университетъ. Тоді саме заводився университет у Харькові. К. Гр. Кв. 14.