Безтравиця, -ці, ж. Недостатокъ травы.
Відіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Вынуть дно у бочки.
Курмаччя, -чя, с. соб. Отрепья, лохмотья.
Ми́льник, -ка, м. Банщикъ? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шильники, мильники, селяне, городяне, міщане, крамарі, шинкарі... А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. я щось скажу. (Формула ярмарочнаго зазыванія). Ср. стар. Милня, баня (Cм. Житецкій, Словарь книжной малорусской рѣчи по рукописи XVII в. ), а также подобную-же формулу стар. казацкаго зазыванія: Ой ви, грубники, ви, лазники, ви, броварники! Годі вам по винницях горілок курити, по лазнях лазень топити и т. д.
Молисти́тися, -лищуся, -стишся, гл. Проситься. Він єго бив, а той так молиститься.
Муші́я, -шії, ж. Имущество.
Незмир, -ру, м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.
Паннуненька, паннунечка, -ки, ж. Ум. отъ панна.
Цілість, -лости, ж. Цѣлость.
Часточка, -ки, ж.
1) Ум. отъ частка. Мені буде часточка, тобі часточка і на церков часточка. Я свою вже часточку прожив, слава Богу.
2) Каждая изъ трехъ крошекъ хлѣба, бросаемыхъ въ миску съ кануномъ послѣ похоронъ, вечеромъ послѣ ужина.
3) Частица св. Даровъ. Як причащає хворого батюшка, так дивиться на часточку. Як потопне часточка, то хворий умре.
4) дати, подати на часточку. Подать о здравіи, за упокой. Дід подав на часточку за охвицерське здоров'я. Як сниться хто з померших, то треба на часточку дать, щоб очей не дерло.
