Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визганяти, -няю, -єш, гл. 1) Изгнать всѣхъ. 2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.
Гальовина, -ни, ж. = галява. Лохв. у.
Дру́женько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Коцарювати, -рюю, -єш, гл. Дѣлать ковры. Желех.
На́кри, -рів, м. мн. Музык. инстр.: бубны.
Розламати, -ся. Cм. розламувати, -ся.
Скателичити, -чу, -чиш, гл. Окатоличить. К. ПС. 139.
Справичити, -чу, -чиш, гл. Лишить дѣвственности. Н. Вол. у. (Лободов.).
Унученька, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Штемпаль, -ля, м. Одинъ изъ столбовъ, которые замѣняютъ фундаменть въ деревянной постройкѣ; на штемпалі кладутъ підвалини. Уман. у., Гайсин. у.