Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вередун, -на, м. = вередій. Левч. 56. Ум. вередунець, вередунчик. Аф. 313.
Викришитися, -шуся, -шишся, гл. Выкрошиться.
Гу́пнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гупати. 1) Топнуть. 2) Ударить съ глухимъ звукомъ. Так і гупнув його кулаком по спині. Як гупне у двері, так вони й розлетілись. Чуб. II. 22.
Захожуватыся, -жуюся, -єшся, гл. = заходжуватыся. Наглядів раз п. гарненьку молодичку та й давай біля неї заходжуватись. Мнж. 93.
Качалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Бить скалкой. Як ухопе качалку та й давай його качалкувати. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Обкурити, -ся. Cм. обкурювати, -ся.
Повилітати, -таємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ). Гляньте, вже й ластів'ята повилітали. Харьк. у. Чоловік стукнув обухом, клиння повилітало, а обаполки так і збіглись докупи. Чуб. II. 395.
Позазночі нар. = позавчора. Вх. Зн. 65.
Походящий, -а, -е. Передвижной, переносной. Походящий стіл. Зміев. у.
Проводирь, -ря́, м. = проводарь. Св. Л. 139. Горе вам, проводирі сліпі! Єв. Мт. XXIII. 16.