Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зачви́ркати, -каю, -єш, гл. Забрызгать, заплевать.
Наздогі́н, наздогі́нці, нар. Въ догонку; въ погоню. Наздогін не націлуваться. Ном. № 5265. Пани ж наші, пани голоколінці: як ми в шинок, то й ви наздогінці. Ном. № 1190.
Пробачення, -ня, с. Извиненіе, прощеніе. Почав просити в неї пробачення. Левиц. Пов. 56.
Промовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. промовитися, -влюся, -вишся, гл. Проговариваться, проговориться. Старости не промовляться. Шевч. 287.
Семиліток, -тка, об. Имѣющій или имѣющая семь лѣтъ. Грин. II. 269, 344. Найменший брат семиліток. Чуб. II. 167. Мати вмерла, я семилітком зосталась. Г. Барв. 462. Оженивсь я у петрівку та взяв дівку семилітку. Грин. III. 313.
Суятниця, -ці, ж. Ж. р. отъ суятник. Желех.
Фльокотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать. Угор.
Черенка, -ки, ж. 1) = черен 2. Вх. Зн. 80. 2) Anas crecca. Вх. Пч. І. 16.  
Шкаляруща, -щі, ж. = шкаралуща. На воду виносять першу шкалярущу з писанок і крашанок. Ном. № 299.
Шкилювати, -люю, -єш, гл. Насмѣхаться. Парубки глузовники: усе було з старого шкилюють. Харьк. г.