Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

З'ї́житися, -жуся, -жишся, гл. Наежиться, нахохлиться. Вх. Уг. 241.
Ми́йниця, -ці, ж. Умывальникъ, умывальный тазъ. Желех.
Наві́тній, -я, -є. Захожій, чужой; недавно явившійся. Це чоловік новітній, він здалека відкільсь. Канев. у. У його були воли новітні й коні новітні: часто мінялись то по одній, то по кілька штук, — сьогодня прибудуть, приведуть їх до його, а завтра й нема. Верхнеднѣпр. у.
Обложитися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = обікластися 1. Стань, каже, серед церкви, обложись вальками і возьми з собою торбинку груш. Рудч. Ск. II. 29. Зеленіли то там, то там, обложившись полями, хутірські сади. Мир. ХРВ. 8. 2) Окружить себя. Обложився дітьми, як дід онучами. Ном. № 9185.
Перепелястий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ перепела, сѣрый.
Продражнити, -ню, -ниш, гл. Прозвать, дать насмѣшливое прозвище. Подавав прізвища усім сусідам: одного продражнив посмітюхом. Левиц. Пов. 147.
Рав, -ва, м. = рабин. Ей жидівочко ж моя Рося! Буть мені тепер поставним равом. Дума.
Ружа, -жі, ж. = рожа. Чия роля не йорана, на ній ружа не зривана. Гол. І. 207.
Свобідно нар. Свободно. Вх. Зн. 62.
Чепелина, -ни, ж. = чепель. Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину. Гол. I. 168.