Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Завча́сто нар. Зачастую. Тепер завчасто доводиться чувати. О. 1862. III. 31.
Лягти́ Cм. лягати.
Оден числ. = один. Подольск. г.
Опупок, -пка, м. Завязь (плода). Суджан. у.
Отчемесувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣзать большой кусокъ. Лубен. у.
Підштрикувати, -кую, -єш, сов. в. підштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Подкалывать, подколоть. 2) Подзадоривать, подзадорить. Сатана знає, чим підштрикнути. Кв.
Поляна, -ни, ж. = полявина. Зміев. у. Од сих печер полою розляглась чимала поляна, оточена лісом і густою зарослею чагарника. Стор. МПр. 128. Вийшов на чистий пляць, на поляну, сів на оддишку. Чуб. II. 594. Ум. поля́нка, поляночка. Чуб. V. 477.
Трухати, -ха́ю, -єш, гл. Ѣхать рысцой. Кінь трухаєт. Вх. Зн. 71.
Хляти, хляну, -неш, гл. 1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух. Котл. Ен. V. 64. 2) Упасть въ безсиліи. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. Федьк.
Шульок, -лька, м. = шулка. Хотин. у. Шух. І. 110.