Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкидання, -ня, с. Отбрасываніе.
Заблу́да, -ди, об. Заблудившійся.  
Зростися, -туся, -тешся, гл. Сростись. Ой у полі дві тополі докупи зрослися. Чуб. V. 403.
Качало, -ла, с. Кружекъ деревянный. Желех.
Кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Намага́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. намогтися, -можуся, -жешся, гл. Домогаться, домочься чего-либо; добиваться, добиться; просить усиленно, допроситься; стремиться къ чему-либо. Як наможуться, до мусиш. КС. 1882. X. 26. Ви всі проти мене... намоглися ззісти, — ну й їжте! Мир. Пов. I. 170. Хлопець намагається у город їхати. Зміев. у.
Плив, -ву, м. 1) Теченіе. Час плив своїм пливом. МВ. ІІІ. 46. Чого Дясна у шив пошла? Шо крутиї гори. Грин. III. 74. 2) збити з пливу. Сбить съ толку. Усі одного зіб'ють з пливу. Н. Вол. у.
Плішня, -ні́, ж. Родъ большаго долота или лома для пробиванія льда. Сумск. у. Вас. 187.
Повинуватитися, -чуся, -тишся, гл. Повиниться, сознаться въ винѣ.  
Удаток, -тку Подарокъ, даяніе. Був у лікаря: казав, щоб без нічого не приходив; їм усе треба вбитків.