Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

межівка

Межі́вка, -ки, ж. Размежеваніе. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖІВКА"
Бишак, -ка, м. Сортъ крупныхъ астраханскихъ сельдей. Харьк. Мнж. 176.
Брязкутка, -ки, ж. = брязкало? Въ пѣснѣ Ум. брязкуточка является собственно вмѣсто слова нагаєчка. Тріщатиме руса коса в мене під ногою, брязчатиме брязкуточка услід за тобою. Чуб. III. 112.
Викликання, -ня, с. Вызываніе.
Гу́палка, -ки, ж. Игрушка: родъ дудки изъ бузины съ вынутою сердцевиною для стрѣльбы (то же, что и пукалка). Васильк. у.
Деревенька, -ки, ж. Ум. отъ деревня.
Діле́тка, -ки, ж. Мѣра хлѣба, четверикъ. Вона свої сороківці ділеткою міряє. Федьк.
До́мисел, -слу, м. Догадка, предположеніе.
До́сіль нар. = досі.
Попідписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Подписаться (о многихъ).
Сморчок, -чка, м. = сморж. ЗЮЗО. І. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЖІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.