Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый. Ном. № 6426. 2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Шевч. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Чуб. V. 482. Осадив назад біснуватих коней. Левиц. І. Ум. біснуватенький.
Великомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Не великомовна була.... усе мовчки. МВ. ІІ. 34.
Змалювання, -ня, с. Изображеніе (красками или словомъ). Не хутко спроможеться яка б ні була початкова громада на змалювання себе писаним словом. К. ХП. 124.
Напиря́ти, -ря́ю, -єш, гл. Натащить, набросать. Бач, напиряв стогів сіна скілько. Новомоск. у.
Незнайко, -ка, м. Незнайка. Мнж. 40.
Осмалити, -ся. Cм. осмалювати, -ся.
Пообважуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Набрать много тяжести на возы.
Променистий, -а, -е. = промінистий. Веселого променистого ранку. МВ. ІІ. 147.
Розмикати, -ка́ю, -єш, сов. в. розімкнути, -ну, -неш, гл. Растворять, растворить, открывать, открыть. Я розімкнув портмонет, то й видно було, що грошей чимало у мене. Волч. у.
Храпавий I, -а, -е. = рапавий. Желех.