Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марномовець

Марномо́вець, -вця, м. Пустословъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОМОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОМОВЕЦЬ"
Бовванський, -а, -е. Идольскій.
Буботати, -бочу, -чеш, гл. Ворчать. Медвідь бубоче. Вх. Зн. 34.
Глодина, -ни, ж. Боярышниковое дерево. Чуб. V. 105.
Голівчерева нар. Вверхъ животомъ. Полт.
Обдути Cм. обдимати.
Панотченько, -ка, м. Ум. отъ панотець.
Перевиця, -ці, ж. 1) Удочка. Вх. Зн. 47. 2) Въ удочкѣ: часть лесы около крючка изъ сѣраго несплетеннаго волоса. Шуx. І. 226.
Пестя, -ті Балованное дитя. Борз. у.
Розсипний, -а, -е. Разбросанный. Розсипна наша волость. Харьк. г.
Щебетати, -бечу, -чеш, гл. 1) Щебетать. Прилітає соловейко що-ніч щебетати. Шевч. 33. 2) Лепетать, болтать, говорить (весело — о женщинахъ, дѣтяхъ). А дітки ростуть, уже й в'ються коло мене і щебечуть, мої соловейки. МВ. ІІ. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНОМОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.