Догу́лювати, -люю, -єш, сов. в. догуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Догуливать, догулять. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти.
Клейнодець, -дця, м. Слово встрѣчено только одинъ разъ въ стихотворныхъ переложеніяхъ народныхъ повѣрій, сдѣланныхъ А. Корсуномъ и значитъ, повидимому: торговецъ драгоцѣнностями, ювелиръ. Польські клейнодці сиділи... купці заміжненькі із крамом багатим; перстні золотії, жемчужні сережки вони продавали.
Окидати, -да́ю, -єш, сов. в. окинути, -ну, -неш, гл. Окидывать, окинуть. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих, скрізь ярим оком окидає.
Оманити Cм. (зманювати.
Пищуватися, -щуюся, -єшся, гл. Питаться. Парою з розламаного хліба пищуються мертві душі.
Позасиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Засидѣться (о многихъ). Не по своїй волі позасиджувалися (дівчата).
Позмотувати, -тую, -єш, гл. Смотать (во множествѣ).
Розмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. розмахатися, -хаюся, -єшся, гл. Размахиваться, размахаться. Не довго я пожила з ним на волі: і крилам не дали розмахатись. Мати лає, батько лає, дуже й розмахався; ой дав Бог, якось хутко нагай увірвався.
Таскати, -ка́ю, -єш, гл. Таскать. Він і таска її (відьму) на собі до світа. Свиня солому таскає, — холод буде.
Усмоктати, -ся. Cм. усмоктувати, -ся.
