Гнисти и гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Варево гниє. Хата пусткою гниє. Гниє в неволі, у кайданах.
За́морозень, -зня, м. Ледъ подъ грязью (во время весенней распутицы). От і болото, а сани як гурчять: то певно є ще й досі заморозень. Як би не було заморозня, то вода б у землю увійшла, а то як море.
Зара́ння II, нар. = Зарані. Іде милий додому зарання. Ото, Рябко, шануйся, добра своїх панів як ока стережи, зарання спать не квапсь, в солому не біжи. Старі зарання повмірали.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Осатанити, -ню́, -ниш, гл. Разозлить, взбѣсить. Махнула швидко до Троянців, щоб сих латинських постоянців по свойому осатанить.
Переор, -ру, м. Перепашка.
Пташня, -ні, ж. Птичникъ, птичій дворъ.
Розмножуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. розмножитися, -жуся, -жишся, гл. Размножаться, размножиться. Ви, небеса, ростворітося, а ви, мир Божий, розмножітеся.
Угриза, -зи, ж. = згриза.
Черк I меж. 1) Выражаетъ движеніе рѣжущаго орудія. Підняв косу та черк себе! 2) Выражаетъ ударъ, хвать! З сим словом черк його в пику! 3) Выражаетъ хватаніе, хвать! (Собака) кабана черк за ногу і покусала. 4) Чмокъ. Венера зараз одгадала, що в добрий час сюди попала, Вулкана в губи зараз черк! 5) Выражаетъ быстрое движеніе, напр. скачекъ. А я меж старі верби та скоком на пеньок, а з пенька черк на вербу.
