Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Биндоокий, -а, -е. = Блиндоокий.
Горо́дник, -ка, м. 1) Огородникъ. 2) Горо́дни́́к. Лопата для вскапыванія огорода — деревянная и желѣзная. Гн. І. 21, 22. Шух. І. 111. Части ея: деревянный фіст, иначе держівно́ (рукоять) и желѣзная лопа́тка съ лійкою, въ которую вставлено держівно; а если лопата деревянная, то ее оковываютъ желѣзнымъ постоло́м. Шух. І. 164.
Збро́йниця, -ці, ж. Арсеналъ, оружейная палата. Желех.
Набри́жжувати, -жую, -єш и набри́жкувати, -кую, -єш, гл. Морщить, стягивать въ складки. набри́жжувати чо́боти. Такъ сдвигать голенища, чтобы они были въ складкахъ. Харьк. у.
Неродючий, -а, -е. Безплодный, не родящій. Тепер поля неродючії. Грин. III. 434.
Позабріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Завраться (о многихъ). Позабріхувались уже ви так, що далі нікуди.
Поцокатися, -каюся, -єшся, гл. Ударять одно объ другое, почокаться.
Уроджай, -джаю, м. = урожай. Грин. І. 284.
Шкаредитися, -джуся, -дишся, гл. = гидувати. Шкаредятся жабами. Вх. Лем. 485.
Шмигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Шмыгнуть, удрать. Тоді розігналась саме на його, щоб його вбить, а він на бік шмигнув, а змія тоді в море так і затопилась. Рудч. Ск. II. 97.