Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верховодити, -джу, -диш, гл. Командовать, заправлять, начальствовать. Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить. Рудч. Ск. II. 188. А над усіма був найстарший мармалка: він уже всіма верховодив. Рудч. Ск. II. 204. З громади кпили, хлопців били та верховодили в селі. Шевч. 565.
Виникання, -ня, с. Возникновеніе, появленіе; слѣдствіе.
На́дбанок, -нку, м. Все благопріобрѣтенное, нажитое.
Непряха, -хи, ж. Неумѣющая или не желающая прясть. Була собі непряха і недбаха. Рудч. Ск. І. 176.
Підірвати, -ся. Cм. підривати, -ся.
Пльондрований, -а, -е. Въ нѣсколько этажей. Довгий пльондрований дім. Св. Л. 217.
Порозсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разсунуться, раздвинуться (о многихъ).
Поросперізувати, -зую, -єш, гл. Распоясать (многихъ).
Самосил, -ла, м. 1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. Козел, v. 2) Раст. Teucrium chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 138.
Склизнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть, ускользнуть. Cм. слизнути.