Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлатати, -таю, -єш, гл. Отколотить. Відлатав я йому боки.
Волосник, -ка, м. 1) = волос 2. Драг. 24. 2) Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. І. 124.
Ґре́ци нар. = Ґрече. Так собі ґреци розмовляли. Гн. І. 181.
Закмети́ти. Cм. Закмічувати.
Кита, -ти, ж. 1) = ки́тиця. Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і моторний. Pauli. (Но Cм. этотъ-же примѣръ при словѣ китель). 2) Хвостъ лисицы. Вх. Пч. II. 5. Cм. китюх. 3) = китайка? Один на собі каптан має та з під того жовті та чорні кити видирає. АД. І. 121. (Въ друг. вар. здѣсь: китайку видирає. АД. І. 116, 125.
Мучи́телька, -ки, ж. Мучительница. Желех.
Перехилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. перехили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Наклоняться, наклониться, свѣшиваться, свѣситься. Ой у броду беру воду, не перехилюся. Мет. 50. Перехилилась через тин, вітає нас. МВ. І. 10.
Проломити, -млю́, -миш, гл. Проломить. Кругом хату обступили, самі двері проломили. Чуб. V. 968.
Ругач, -ча, м. пт. = смішок. Вх. Пч. II. 12.
Цегельник, -ка, м. Кирпичникъ, кирпичный мастеръ. Вас. 177. Павл. 64.