Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Захарчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. Заморить голодомъ.
Нахильність, -ности, ж. Склонность. Левиц. І.
Непосидущий, непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт. Ном. № 3133.
Обмолотини, -тин, ж. мн. Окончаніе молотьбы и угощеніе по этому случаю. Всі обмолотини попили, а вдова ще й не починала молотити. Г. Барв. 263. Таких обмолотин ще ніхто не справляв молотникам. Г. Барв. 327.
Переплигнути Cм. переплигувати.
Підсобляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підсобити, -блю́, -биш, гл. Помогать, помочь. От може Кирило та Панько підсоблять яму копати. Мир. Пов. II. 119.
Посередній, -я, -є. Срединный.
Припин, -ну, м. 1) Остановка, задержка. 2) припин дати кому. Усмирить. Черк. у.
Пробріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. пробреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Провираться, провраться. Чи дворянин він, чи купець, — про те вже не скажу вам, братця, щоб иноді не пробрехаться. Гліб. Хто бреше, той ся пробреше. Чуб. І. 236.  
Розломлювати, -люю, -єш, сов. в. розломити, -млю, -миш, гл. 1) Разламывать, разломить. Кругом хату обступили, дівці двері розломили. Чуб. V. 988. 2) Только сов. в. розломило мене. Ломить меня. Болить мене всюди, руки й ноги як поодрубувані, розломило мене. Драг. 64.