Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Наскубатися, -баюся, -єшся, сов. в. наскубтися, -буся, -бешся, гл. 1) Надирать, надрать. Добре наскубсь (хлопця). Мнж. 122. 2) Вдоволь надергиваться, надергаться. (У півня) пір'я покострубачене; а наскубся, стрепенувся... і пішов. Сим. 211.
Охоложати, -жа́ю, -єш, гл. = охолоджувати. Вогка земля, холодне повітря — ніщо її не охоложало. Мир. Пов. II. 74.
Підпілля, -ля, с. Мѣсто подъ нарами.
Підрити Cм. і. підривати.
Поглядати, -да́ю, -єш, гл. Посматривать, поглядывать, взглядывать. Не поглядай, серце, на других. Мет. 54.
Придибати, -баю, -єш, гл. 1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165. 2)кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле. ЕЗ. V. 77.
Розлюбитися, -блюся, -бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.
Строковець, -вця, м. = строкарь. Хотин. у.
Тютюнище, -ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ росъ табакъ. 2) Табачная плантація. 3) Ув. отъ тютюн. Табачище.
Фасочка, -ки, ж. Ум. отъ фаска.