Борсюк, -ка, м. = борсук.
Вош и воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха.
Дзвіно́к, -нка́, м. 1) Колокольчикъ, звонокъ. Сама як схопить дзвінок — по всіх покоях дзінь-дзінь. 2) мн. Дзвонки́. Раст. Convolvulus sepium. 3) Названіе рослаго красиваго веселаго вола. 4) = Дзвенкач. Ум. Дзвіно́чок.
Комірне прил., ср. р. Наемная плата за квартиру. приняти кого́ в комірне. Пустить, принять на квартиру кого. в комірнім сидіти. Нанимать квартиру. Нажилась в комірнім. піти в комірне. Сдѣлаться квартирантомъ.
Мазе́па, -пи, об. Первоначально то-же, что и замазура, — замараха, а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. ).
Оттак нар. Вотъ такъ, вотъ такъ то. Оттак Вовчок жене ляхів повчок. Оттак! не бродячи качку піймав. оттак-пак. Вотъ такъ то, вотъ какъ. Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять твого хліба... — Оттак-пак! Ба ще б посідали та руки поскладали. Ум. оттакеньки, оттакечки.
Рапіти, -пчу, -пиш, гл. Шумѣть, стучать.
Фоса, -си, ж. Ровъ, канава, яма. Коло млина, млина вода фосу ріже. Ой од Хведя до Антона прорізана фоса. Ой у лісі під горіхом викопана фоса.
Хирлявий, -а, -е. = хирний 1 = хирлявий 1.
Цвист, -ту, м. Одна пара нитей основы (у ткача).
