Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

людність

Лю́дність, -ности, ж. Населеніе. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДНІСТЬ"
Біленце, -ця, с. Холстъ, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.
Коростявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣвать чесоткою.
Нагу́то́рити, -рю, -риш, гл. Наболтать, наговорить пустяковъ.
Накрапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Накрапывать. Не буйні вітри шуміли, не дрібні дощики накрапали. Н. п.
Невірничка, -ки, ж. Ум. отъ невірниця.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Підупадати, -да́ю, -єш, сов. в. підупасти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, прійти въ упадокъ. Деякі великі (ярмарки) підупали. О. 1861. IX. 181. 2) Бѣднѣть, обѣднѣть. Як я се добро мав, то я тоді кумував, а як тепер підупав, то я вже не кум став. Чуб. І. 233. 3)на силах. Ослабѣвать, ослабѣть.
Спозивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлечь къ суду. Г. Барв. 429. Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати. Г. Барв. 335.
Хвалящий, -а, -е. Хвастунъ, тотъ, кто хвастаетъ. Хвалящему і Бог не помагає. Ном. № 2593.
Чубко, -ка, м. = одуд. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮДНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.