Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Де́рживо, -ва, с. Иждивеніе, содержаніе. Мати живе на його держиві.
Заді́яний, -а, -е. О полевой землѣ: истощенный, много разъ пахавшійся и потерявшій плодородіе. Земля задіяна. Лубенск. у.
Запіпере́читися, -чуся, -чишся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Запіперечилася кобила. Вх. Лем. 416.
Обтяжно нар. = обтяж.
Одиниця, -ці, ж. 1) Единица. На первому місці вісім одиниць, на другому чотирі десятки, значить — сорок вісім. К. Грам. 100. 2) = одиначка. Чи я в тебе, моя мати, та одна одиниця? Чуб. V. 569. Ум. одинична, одини́ченька. Дівка Галочка в свого батенька одиниченька була. Грин. III. 470.
Передати, -ся. Cм. передавати, -ся.
Порох, -ху, м. 1) и во мн. порохи́. Пыль; прахъ. Порох з ніг ваших обтрусіть. Єв. Л. IX. 5. У хаті по стінах порохи. Камен. у. Вірли крильма землю збили, порохами скопотили. АД. І. 298. 2) Порохъ. Г. Барв. 403. Понавозили рушниць і великі запаси пороху й олива. Стор. МПр. 60. Ум. порошок.
Тверезісічко нар. = тверезісінько. Желех.
Трохи нар. Мало, немного. Трохи, як комарь наплакав. Може серце хоч трохи спочине. Шевч. тро́хи не. Чуть не, едва не. Побачила джигуна, трохи я не вмерла. Чуб. V. 12. Водою чорт зна як крутило, що трохи всіх не потопило. Котл. Ен. II. 6. трохи-тро́хи не. Чуть-чуть не. Сам трохи-трохи не пропав. Гліб. Ум. тро́шки, тро́шечки.
Утрунок, -нку, м. = тлунок. Лубен. у.