Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льоп!

Льоп! меж. Шлепъ! ляпъ!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОП!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОП!"
Боїсько, -ка, с. = тік (у стодолі). Kolb. І. 59. Вх. Лем. 393.
Закоре́нювати, -нюю, -єш, сов. в. закорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укоренять, укоренить.
Зубець, -бця́, м. 1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. зубці у грабля́х. Шух. І. 166); сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды. Шух. І. 122. Гол. Од. 56. 2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части. МУЕ. III. 39. 3) мн. зубці. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Котл. Ен. І. 18. Ум. зубчик.
Кібець, -бця, м. 1) Кобчикъ. Ой намостив кібець гніздо на високій тополі. Н. п. 2) Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ въ перепелицю. Ив. 25. Ум. кібчик. Летять спастись в лісах обширних од злого кібчика когтей. Котл. Ен.
Колюки, -к, ж. мн. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Паліток, -тку, м. Хорошее, благопріятное урожаю лѣто. І гречки родять під паліток.
Прихильно нар. Благосклонно.
Скірен, -рна, -не Скоръ. Бог хоч не скірен, та влучен. Ном. № 47.
Чужиня, -ні, об. Чужакъ, иностранецъ. Я — чужиня, в мене тут роду нема. Екатер. у.
Шепотати, -чу́, -чеш, гл. = шептати. Гай шепоче, гнуться лози. Шевч. 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬОП!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.