Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лут

Лут, -ту, м. Лыко. Здоровий як лут. Ном. № 13946. Лут з його такий. Ном. № 13946.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУТ"
Ведмедчук, -ка, м. 1) Медвѣженокъ, молодой медвѣдь. Рудч. Ск. І. 134. 2) Насѣк. жукъ-олень, Eucanuscervus. Вх. Пч. I. 6.
Випрошувати, -шую, -єш, сов. в. випросити, -шу, -сиш, гл. Выпрашивать, выпросить. Тим тільки й живе, що випросить шматок хліба. Рудч. Ск. II. 162.
Ломи́ніс, -носа, м. Раст. Clematis recta. ЗЮЗО. І. 170.
Межимі́р, -ра, м. Землемѣръ. Желех.
Метла́стий, -а, -е. = мітластий. Метласта борода. К. ЦН. 224.
Обпалити Cм. обпалювати.
Прись! меж. Выражаетъ внезапное появленіе, выскакиваніе. Коли це він прись із хати, плиг через ліску в город! Новомоск. у.
Самодвадсятий, -а, -е. Я и еще девятнадцать. Вх. Зн. 62.
Скрипотіти, -почу, -тиш, гл. = скрипіти. Ворітця скрипочуть. Грин. I. 147.
Хвартушина, -ни, ж. = хвартух. Спідничина не зіходить, хвартушина не стече. Грин. ІІІ. 268. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Шевч. 187. Ум. хвартуши́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.