Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Висить чоловік неживий.
Годунець, -нця, м. = годун.
Княгівна, -ни, ж. Вмѣсто общераспространеннаго князівна встрѣчено у Стороженка: Ольгерда Гедеминовича, нарожденного од тверської княгівни Уляни.
Немов нар. Словно, будто, точно. Немов би дав Бог.
Передсуд, -ду, м. Предразсудокъ. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом.
Підчулити Cм. підчулювати.
Помазуха, -хи, ж. Мазальщица. Ум. помазушка.
Скубти, -бу, (-блю), -беш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Скублю (скубу) не пера, їм не мясо. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. На припоні коні отаву скубуть.
Стовпитися, мося, -теся, гл. Столпиться. Козаки стовпились коло столу і роти пороззівляли.
Хнюра, -ри об., хнюрко́, -ка,, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ.