Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відмити, -мию, -єш, гл. 1) Отмывать, отмыть. 2) Мыть за долгъ, отрабатывать, отработать мойкой.
Гулю́кати, -каю, -єш, гл. — на ко́го. Кричать на кого, бранить кого. Желех.
Ґаланці́, -ці́в, м. мн. Узкіе брюки.
Дзиндзи́кати, -чу, -чеш, гл. = Дзижчати. Желех.
Догане́ць, -нця́, м. Ум. отъ II. Доган.
Косяк, -ка, м. 1) Острый уголъ, клинъ. 2) Бревно, которое укрѣпляется между двумя столбами (или діагонально одно, или два такимъ образомъ, что вмѣстѣ со столбами составляютъ букву М) и служитъ для укрѣпленія послѣднихъ. Кіев. и Подольск. г. 3) Кусокъ сѣти; изъ шести косяків сшивается бредень. Браун. 39. 4) Канатъ для якоря на днѣпровской лодкѣ. Мнж. 179. 5) Небольшой табунъ лошадей. Було в його трохи коров і волів та по полю пасся косяк чималенький. Сніп. 156.
Перетирати, -ра́ю, -єш, сов. в. перетерти, -тру, -тре́ш, гл. 1) Перетирать, перетереть. 2)кого́ на зубха = переминати кого на зубах. Мир. Пов. І. 161.  
Підточити Cм. підточувати.
Прилеглий, -а, -е. 1) Прѣлый. Прилегле жито. Харьк. 2) Примыкающій, сосѣдній. Опинилася на улиці прилеглій. МВ. ІІІ. 32.
Прихвалити Cм. прихвалювати.