Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лудина

Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука). Вх. Зн. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУДИНА"
Гайнів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный гайну. Бранное слово: гайнів брат. Ном. стр. 285 № 3349.
Гила, -ли, ж. 1) Грыжа. Мил. М. 85. 2) Родъ игры съ деревяннымъ шаромъ (свинкою), который бьютъ палками; также граничная черта въ этой игрѣ. Ив. 13.
Голопупий, -а, -е. 1) Съ обнаженнымъ пупомъ. 2) = голопузий 2.
Задрі́пати, -ся. Cм. задріпувати, -ся.
Козелок, -лка, м. Раст. Tragopogon majus L. ЗЮЗО. І. 139.
Мша, мші, ж. Католическая обѣдня. Стор. МПр. 104.
Оповідач, -ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь. Левиц. Пов. 146.
Повідтягати, -га́ю, -єш, гл. Оттащить (во множествѣ).
Прогалюватина, -ни, ж. Прогалина, незасѣянное мѣсто среди хлѣбовъ. Лохв. у.
Цегляний, -а, -е. = цегло́вий. Черк. у. Цегляні кошари. О. 1862. IX. 62. Цегляний стовп. К. ЦН. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.